Лавровий лист — це одна з найпопулярніших спецій, особливо на території країн колишнього СРСР. Він росте на деревах лавра, це реліктове дерево, що пам'ятає нашу Землю ще «молодою». Історія цієї пряності дуже давня. Її знали ще давні грецькі та Європейські. Навіть знамениті лаврові вінки були зроблені саме з цього чагарнику-пряності. У давні часи лавр був ароматизатором, а також його додали у воду. В Європі стали використовувати його як пряність трохи пізніше.
Він використовується в багатьох кухнях. Найчастіше його кладуть у супи, соуси, м'ясні страви, консервацію. Не обходяться без нього рибні й овочеві ягоди. Аркуш кладуть не відразу, а приблизно за 10 хвилин до закінчення приготування. Його відразу ж видаляють із готових страв, адже він може надати гіркоти. Лавровий лист не їдять, він дуже гіркий. Якщо потрібно додати пряність до соусу, то використовується його порошок. Мелений лавр швидко втрачає аромат, тому молоти його треба відразу ж перед вживанням. Іноді використовується лавровий лист і свіжий. Але найчастіше в сушеном.
На 1 літр рідини потрібен 1 лавровий лист.
Така пряність добре впливає на нервову систему, сон, на ШКТ, нирки, сечовий міхур, шкіру.