Рослина кардамон — це чагарник із великим кореневищем, що росте до 4 метрів заввишки, прикрашений довгастим листям і суцвіттями з 3-5 квіток. Плоди являють собою стручки, які зберігають усередині насіння коричневого або чорного кольору.
Найпопулярніший кардамон — зелений, що росте переважно в Індії, за ним слідує чорний (інші назви: Яванський і бенгальський). Надзвичайно рідко трапляється в продажу білий, під поглядом якого пропонується звичайний зелений із насінням, що втратили пігмент під час парової обробки. У чорного кардамону смолистий запах і трохи копченості, більші плоди. Використовується він у приготуванні несолодких страв, а зелений надає будь-якій їжі та напоям витонченого смаку й аромату.
У продаж кардамон вистав або як висушені коробочки, або зерна, або меленим. Зерна зберігають корисні властивості та запашний запах набагато довше від меленого кардамону, який додають у суміші та для обсмажування. Зерна кардамону треба купувати, тільки якщо вони не надто сухі та жорсткі. Стисніть зернятко між пальцями. Якщо воно легко розсипається в порошок, кардамон прострочений. Гарні зерна лопаються, але не перетворюються на пил.
Кардамон дуже приємний для нервової системи. Він розслабляє, позбавляє пригніченості та депресії. Завдяки цьому підвищується активність і ясність розуму, з'являється стабільне відчуття легкості, заспокоєння.
Застосування кардамону — високоефективна профілактика від мікробів і грипу. У разі фарингу корисно полоскати горло розчином кардамону та кориці, розчинених у окропі. Пряність лікує сухість у горлі, хрипоті.
Кардамон — ефективний нейтралізатор слизу, що виводить її з легких і бронхів під час астми, бронхіту, застуди або кашлю. Лікує зайве слиновиділення. З цією метою його можна поєднувати з фруктами, наприклад, у груші видаляється серцевина, замість неї кладеться мед, 0,5 год. л., прянощі — і запікається. Кардамон нормалізує роботу травної системи загалом, чистить ШКТ від отрут і шлаків. Його вживання нормалізує травлення у разі різних розладів — зазвичай у складі трав'яних зборів. Під час переїдання, відчуття важкості або невваріння приймають чай із кардамону з додаванням або меленого імбиру та гвоздики, або куміну та коріандру по 0,5 ч. л.
Кардамон делікатно знімає такі проблеми, як-от понос, включно з дитячим. Від діареї його настоюють у окропі поровину з фенхелем, кропом та аіром. Для немовлят настій застосовує мама, що годує. Під час запорів кардамон кладуть у їжу разом з асафетидою, імбиром і фенхелем. Кардамоном усувають метеоризм: потрібно розжувати кілька зерен або заварити чай із кардамону з фенхелем, можна додати імбир. Жування насіння також допомагає зупинити нудоту, блювоту, а м'ятно-кардамонний чай ефективно усуває литок.
Спеція є прекрасним антисептиком, який використовується в зовнішніх препаратах для регенерації шкіри, позбавлення грибкових захворювань, лишаю, корости, кандидозу. Кардамон покращує стан порожнини рота: полегшує зубний біль, освіжає дихання, нейтралізує патогенні бактерії. Успішно використовуються властивості кардамону як тоніка у разі підвищених тілесних навантажень: пряність додається під час приготування їжі. Якщо жувати зерна вранці, легше прокинутися, спеція позбавляє слабкості та млявості.
Окремо або з глідником, імбиром, корицею або шафраном покращує роботу серця. Кардамон стимулює кровообіг, корисне у разі гіпотонії та менструальних збоїв.
А ще ця пряність прекрасно допомагає позбуватися ожиріння, позаяк підсилює метаболізм і допомагає речовинам, що надходить, засвоюватися і перетравлюватися.
Зерна та олія кардамону забороняється застосовувати людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту, виразкової шлунка та дванадцятипалої кишки, гастритами. Вагітним і мамам, що годують, треба перед тим, як вживати кардамон, проконсультуватися з лікарем.
Може, стручки камфорного кардамону стануть тією родзинкою, яка і відрізнятиме ваші страви від інших делікатесів?